Обов’язкове медичне страхування має забезпечити, у тому числі, виконання зобов'язань з надання гарантованої якісної медичної допомоги застрахованим громадянам

Комментировать

Задать вопрос юристу

Експертна думка від адвоката Наталії Лісневської





Сьогодні знову голосно заговорили про необхідність впровадження обов’язкового медичного страхування (ОМС).

Тут, безперечно, варто говорити про необхідність розробки нового системного законодавства впровадження якого дозволить:

- забезпечити збалансованість доходів системи ОМС і її зобов'язань з надання гарантованої медичної допомоги застрахованим громадянам;
- сформувати закріплення, робочі механізми надання громадянам медичної допомоги в рамках Базової програми ОМС ;
- забезпечити фінансову стійкість системи ОМС на основі залучення додаткових фінансових коштів і підвищення рівня централізації коштів ОМС;
- забезпечити керованість системою ОМС на основі чіткого розмежування повноважень суб'єктів ОМС та конкретизації категорій застрахованих по ОМС;
- оптимізувати мережу лікувально-профілактичних установ за допомогою економічного стимулювання реформ в охороні здоров'я;
- забезпечити рівну доступність громадян до отримання медичної допомоги в рамках базової програми ОМС;
забезпечити прозорість фінансових потоків та раціональне використання ресурсів системи ОМС;
- підвищити доступність для населення інформації про права на медичну допомогу, стан свого здоров'я та відомостей про обсяги наданої медичної допомоги і фінансових витратах за медичні послуги в системі ОМС.

Важливим напрямком впровадження обов'язкового медичного страхування повинна стати послідовна реструктуризація системи надання медичної допомоги, а саме:

• зміна статусу значної частини медичних установ з наділенням їх більшою самостійністю і гнучкістю у використанні ресурсів, але отримання цих ресурсів не за факт свого існування, а за результати своєї діяльності, що одночасно є більш прозорими для держави та громадськості;
• модернізація та впровадження стандартів ( протоколів лікування ) медичної допомоги, що визначають соціально прийнятний і технологічно обґрунтований мінімум надання медичної допомоги по кожному захворюванню;
• визначення єдиного тарифу страхового внеску за непрацюючих громадян в розмірі, що забезпечує виконання зобов'язань держави в рамках Базової програми ОМС з надання безкоштовної медичної допомоги;
• введення порядку розрахунку величини страхових внесків (платежів) на основі їх концентрації від усіх страхувальників у фондах ОМС і розподілу відповідно до нормативу на одну людину;
• переміщення частини обсягів медичної допомоги зі стаціонарного на амбулаторний етап, що призведе до зниження потреби в лікарняних ліжках і дозволить звільнитися від зайвих медичних будівель;
• першочерговий розвиток первинної медико-санітарної допомоги, за принципом загальних лікарських практик, на рівні яких може починатися і закінчуватися лікування 80-90% випадків захворювань. Для цього важливо забезпечити пріоритет даного сектора при розподілі ресурсів охорони здоров'я;
• регулювання порядку отримання населенням медичної допомоги, спрямоване на усунення нераціонального споживання медичних послуг (наприклад, консультація фахівця тільки за направленням лікаря первинної ланки).