Мене виховували у сім’ї, де з великою пошаною ставилися до професії медичного працівника. Моя старша сестра здобула вищу освіту фармацевта

Комментировать

Задать вопрос юристу

Пілецький Анатолій Михайлович , лікар-терапевт, доктор медичних наук, головний лікар Київської міської клінічної лікарні № 8, професор кафедри клінічної, лабораторної імунології та алергології НМАПО ім. П.Л. Шупика, Заслужений лікар України, лауреат Національної Медичної Премії 2012 року в категорії «Медик Столиці»

Анатолію Михайловичу, чому саме медицині у своєму житті Ви віддали перевагу з-поміж інших не менш достойних професій?
Мене виховували у сім’ї, де з великою пошаною ставилися до професії медичного працівника. Моя старша сестра здобула вищу освіту фармацевта. Мама ж міряла, аби згодом і я продовжив традицію, ставши лікарем. Так і трапилось: мамина мрія здійснилася, оскільки я закінчив МНЗ і став лікарем-терапевтом.

Як розпочиналася Ваша професійна кар’єра?
Свою трудову діяльність я розпочав на посаді цехового лікаря-терапевта поліклініки №3 Мінського райздороввідділу міста Київ. У 1983 році мене призначили завідуючим Мінського райздороввідділу. З реорганізацією у 1988 році райздороввідділу перевели на посаду головного лікаря Центральної районної клінічної лікарні – головного лікаря Мінського району міста Київ. З 1990 року працював на посаді генерального директора Мінського районного медичного об’єднання, а через 8 років я став директором Територіального медичного об’єднання Мінського району. У зв’язку з реорганізацією Територіального медичного об’єднання з 1-го січня 1999 року й до цього часу я працюю на посаді головного лікаря Київської міської клінічної лікарні №8.

Яким був Ваш шлях до отримання Національної Медичної Премії та інших почесних відзнак у сфері медицини?
Скільки себе пам’ятаю, я постійно працював над собою. У 1986 році я закінчив річні курси по організації охорони здоров’я при Всесвітній організації охорони здоров’я. Маю вчений ступінь доктора медичних наук, вищу кваліфікаційну категорію зі спеціальності «організація і управління охороною здоров’я», Почесне звання «Заслужений лікар України», нагороджений Почесним знаком «Відмінник охорони здоров’я», а з 19 жовтня 2012 року й нагородою Національної Медичної Премії.

Якого принципу у виконанні своїх професійних обов’язків дотримуєтесь щодня?
Принципу, який вважаю головним правилом не тільки лікарської діяльності, а й усього життя: не зашкодь.

Яким чином пропагуєте здоровий спосіб життя?
Передусім, власним прикладом. Я намагаюсь вести рухливий спосіб життя, а також віддаю перевагу активному відпочинку. Разом з цим, використовую усі можливі нагоди, аби зайвий раз порушити питання необхідності та доцільності вести здоровий спосіб життя.

Яким, на Вашу думку, повинен бути хороший медичний працівник?
Він повинен бути безкорисним професіоналом.

Кого вважаєте еталоном лікаря-професіонала?
В кожному зі своїх колег я знаходжу риси, які є для мене є еталонними. Мозаїка рис професіоналізму і людських якостей у кожного лікаря – своя. Головне – зуміти побачити позитивну індивідуальність кожного.

Над чим працюєте зараз?
Над вдосконаленням створеного.

Яким є Ваш особистий вклад в розвиток сфери охорони здоров’я?
За моєї безпосередньої участі були побудовані і відкриті: пологовий будинок №4, МСЧ «Маяк», Київська міська клінічна лікарня №8, Київська міська дитяча клінічна лікарня №1, перший в Україні та м. Києві діагностичний центр.

Якими були роки керування Київською міською клінічною лікарнею №8?
Непростими. Ось уже протягом 24 років я очолюю Київську міську клінічну лікарню №8, яка є найпотужнішою в системі охорони здоров’я м. Києва. Практика керівництва великим колективом і управління найпотужнішою в місті лікарнею щоденно іскрить емоціями. Мистецтво керівника – почути кожного і прийняти рішення, а також мотивувати його проявити ініціативність.

Анатолію Михайловичу, якою буде універсальна професійна порада від Вас, як лікаря-терапевта, для пацієнтів?
Ваше здоров’я – у ваших руках. Бережіть його, плекайте і підтримуйте. Хто хоче – має безліч можливостей для підтримки належного рівня здоров’я та ведення повноцінного активного життя. Сьогодні моєю порадою усім будуть наступні слова: розпочніть вчасно і систематично дотримуватись обраних заходів по збереженню власного рівня здоров’я.

Як Ви ставитесь до самолікування?
Вкрай негативно. Вважаю, що самолікування зачасти є небезпечним для здоров’я осіб, медицина для яких не є головною справою життя та спеціалізацією.

Яким бачите лауреата Національної Медичної Премії 2013 року?
Людиною, професіоналізм якої визнала медична спільнота.

Анна Козаченко, прес-служба Національної Медичної Премії